Гуде, вирує стадіон

Гуде, вирує стадіон,
Шумить вулканом чаша
Сьогодні в гостях – чемпіон,
А проти нього – наші

Всі нерви зібрані в кулак,
Всі м’язи – у пружинах
Не можна грати на будь – як,
За нами – Україна

Сьогодні битва справжня йде,
Всі поглядом на полі
То завмирає час, то йде
Усі чекають гола

На класі грає чемпіон,
Стиснувши зуби – наші
То замовкає стадіон,
То закипає чаша

Ось нерви в суддів вже здають –
Свисток мовчить на грубість
Піднялись вгору сотні рук
Тут справедливість люблять…

Нарешті гол – забили ми
Безсилі чемпіони
Змішались радість із слізьми
На повнім стадіоні

Не вірить тренер сам собі,
Спинити миті хоче
Роки згадались молоді,
Сльозою вкрились очі

Колись і він на полі був,
Був зіркою в футболі
Той час пройшов, той час минув…
В зірок примхлива доля

То піднімає до небес,
Мов немовля, голубить,
А то кидає зверху вниз,
Чи назавжди забуде…

Але противник не із тих,
Щоб просто так здавався…
І знову світ увесь притих,
Час ніби зупинився

І знову нерви в кулаці,
І м’язи у пружинах...
Та не здаються хлопці ці -
Команда жовто – синя...

Нарешті все – противник впав
Уже звучать фанфари
І сльози тренер витирав…
Прожектори згасали…