Говерла

Минають дні, минають ночі,
Роки століттями біжать
Минають люди і епохи,
Сузір’я в безвісті летять…

Вона ж стоїть, як і стояла –
Серед вітрів, серед снігів…
Вона принцесою постала
Поміж вершин карпатських гір

І їй ніщо людські суєти,
Оті інтриги поміж них
Вітри шепочуть їй сонети,
Говерла ж тулиться до них

Приходять люди і відходять,
Держави йдуть…, вона ж стоїть
Їй зорі танці хороводять
В бігу стрімкім тисячоліть…

                                    04.11.2024