Генерал…

Важкий тягар на плечі ліг,
Тягар цей – Батьківщина…
До нас у дім москаль приліз –
Ворожа гільйотина…

Він зачаїв у собі зло,
Що зрощував віками
Воно могилами зросло,
Умилося сльозами…

Отож судилося тобі,
Шановний генерале
Свій оголити меч орді
І їй закрити браму…

Смертями той тягар просяк,
Війна без них зів’яне
Прокльони й в твій бік полетять,
Від неодної мами

За те, що сина в них забрав,
Назад не повертаєш
Що плану кращого не склав…,
Тож гріх великий маєш

Тиснути буде гріх отой
На сутність твою, пане
До смерті мучити тебе
Цей гріх не перестане…

Важкий тягар на плечі взяв
Ти, друже – генерале
Та Бог тобі цей гріх простить
Як ворога не стане…

                                    15.04.2024