Долина…

Долин багато є на світі,
Але в душі моїй – одна,
Та, що зорею мені світить,
Що серце зайняла до дна…

До гір Карпатських притулилась
Немов до місяця зоря
Гірськими росами обмилась,
Красою вабить всіх вона

Поміж смерек вона зростала,
В підніжжі гір вона цвіла
І золотими куполами
Над гладдю озера зійшла

Стоїть Шевченко при дорозі,
Він думу думає свою
І береже тут, на сторожі
Духовність в Божому краю

Дівчата юні – бойківчанки
Відволікають мені зір
Вони красу свою в світанках
Знайшли поміж Карпатських гір

І неможливо пройти мимо,
Не можна погляд відвести
Не задивившись на це диво,
На блиск цей вищої краси

Долин багато є на світі,
Та в серці моєму – одна
Та, що в батьківськім заповіті,
Що серце зайняла до дна…

                                04.11.2018