Дощами трави заплело…

Дощами трави заплело,
Зробились мокрими стежини
А я, нажившись…, у село
Вертаюсь в батьківську хатину

Світами довго я ходив,
В чужих краях блукав
Та де б не був, щоб не робив
Село не забував…

Злягли отави від дощу,
Давно коситись просяться
Клепаю батькову косу,
Ступаю босий росами…

Ще мить й покоси полягли,
Запахло ніжно травами…
Ідемо з батьком до води
Пахучими отавами

І п’ємо воду з джерела –
Холодну і прозору
Оту, що з рідного села,
Що з батькового дому…

                                17.09.2021