Дмитру Гнатюку

Я слухав пісню про рушник…
Сльоза скотилась тихо
Від слів отих, від звуків тих,
Що їх ловило вухо

Застукотіло серце враз,
Під горлом щось стискалось
Бо звуки пісні раз по раз
У душу заглядали

Дорогу бачив край села,
За нею - світ широкий,
Рушник у маминих руках
На долю і на спокій…

Життя стрілою пронеслось,
Дороги протоптались
В світлиці мамин рушничок
І спогади зостались