Для людства я не Володимир

Для людства я не Володимир,
Для людства я лише число
МічЕний цифрами крутими,
З клеймом оцим живу давно…

Уже за цифрами забули
Для чого Бог нас всіх створив…
У нас імен ніби й не було
Й забуто хто нас народив…

Знайшов недавно в діда скрині
Я фотографію одну
Там Бухенвальду в’язні…, сонні
Стоять в нерівному строю

Напівживі стоять, безсилі,
В усіх нахмурене чоло
І молоді ще й зовсім сиві,
А на руках у них число…

Говорять, що дурне – заразне,
Що прививається воно
А чи не тОму з тих пір кожен
На собі носить це число?

А я числом не хочу стати
Бо я людина, я живу
Число не хочу я кохати
Бо я люблю оту – живу

Оту живу, що заговорить,
Що соловейком заспіває
Оту живу, що заворожить,
Оту, що чорні брови має…

                            27.11.2021