Давно, колись, покинув Україну

Давно, колись, покинув Україну,
Давно, колись, лишив я рідний край
Та не забув свою я Батьківщину,
І не забув оту, котру кохав...

А тут не так цвіте трава зелена,
А тут не так співають солов’ї
І небо тут чомусь не зовсім синє,
По іншому дзюркочуть ручаї

Чекати серце вже давно втомилось,
Бо рідний край його заполонив
Моє село мені вночі приснилось
І разом з ним – ота, котру любив...

А тут не так виходить місяць ясний,
І зорі тут інакше миготять
А тут не так всміхаються дівчата
І очі в них чомусь не так блистять

Душа моя давно на Україні,
А я чомусь томлюсь на чужині
Давно, колись, домівку я покинув
З тих пір вона ввижається мені

Бо там, чомусь, повітря особливе,
Там в душу заглядають солов’ї
Я б полетів туди – на Україну
Лиш би ота всміхнулася мені...

                                        23.04.2004