Шаровари
( гумореска )
Якось в неділю ми в пивній
Із кумом були зранку
Йому я ставив, він мені
Губили час на ганку
Над головою в нас висів
Старенький гучномовець
А в нім чиновник говорив
Досвідчений промовець
Почав здалеку, про запас
Казав, щоб не сміялись
Бо шароварщина у нас
Щось дуже розгулялась
Бо шаровари – то старе
Бо їх пора забути
Пора вже братись за нове
Треба культурним бути
Ми в шароварах комунізм
Ніколи не збудуєм
Через такий анахронізм
Себе не прогодуєм
Як з кумом ми почули це
Роти пороззявляли
Без шароварів ми життя
Собі не уявляли
Бо в шароварах - красота
Бо в шароварах - простір
Невже ходити нам в штанцях?
Усім курям на посміх
Чиновник дальше говорив
На повному серйозі
Що шаровари не зручні
Ні вдома, ні в дорозі
Що не традиція у нас
Ходити в шароварах
Штани повинні бути в нас
І в них ходити маєм
За палець кум себе вкусив
Чи не приснилось часом?
Ще раз по чарочці налив
Задумався пристрасно
Нема життя мені в штанах
Не хочу про них чути
Свободи дій нема в штанах
Мені у них не бути
Як шаровари – то пусте
Якщо у них не можна
То чим прикрити місце те
Яке ховає кожен?
А кум логічний в мене був
Говорить філософськи
Щоби я думку не забув
Налий іще потрошку
І дальше каже кум слова
Не в шароварах справа
А у хазяйстві, що сховав
Козак в шароварах
Вроді, куме, там у нас
Хазяйство в порядку
То ж навіщо від людей
Ховати загадку?
Шаровари вже не те
А в штанцях не зможем
Без нічого хай буде
Третє в нас не носять…
У щасливий, видно, день
Моду ми заклали
Послідовники знайшлись
Козаки на славу
Ні до чого їм штани
У штанах їм тісно
Ходять голими вони
Із хазяйством грізним…
Якось з кумом ми зайшли
У пивну знайому
На веранді сіли ми
Завели розмову
Як колись, над головою
Висів гучномовець
Знову з нього говорив
Високий промовець
Перегнули палку ми
З отими штанами
Треба бути нам людьми
Поважати давнє
Шаровари одягніть
Хай живуть звичаї
Нащо нам оті штани
Коли своє маєм
В шароварах - красота
В шароварах - простір
Хай сусіди з за бугра
Оті штанці носять
Що це сталася із ним
За метаморфоза?
Чому різко повернув
Назад свого воза?
Ще недавно говорив
Шаровари скиньте!
А тепер в сльозах просив
Знову їх надіньте!
Недалеко за столом
Козак крутив вусом…
Знаю я його давно
І його Марусю
Раз зустріла козака
Був без шароварів
З козаком вона втекла
Тепер живуть в парі
Бо сподобалося їй
Хазяйство багате…
А чиновник зрозумів…
Тепер буде знати
Тож мораль ось тут така:
Перед мікрофоном
Кожне слово вибирай
Буде жінка вдома