Буянів

Де Черн початок свій бере,
Де трави ніжаться в покосах
Буянів там в садах цвіте
І вербам миє довгі коси

Сховавшись в затишок садів,
В проміннях сонечка дрімає
І під невпинний спів птахів
Роки в минуле відправляє

Там галаслива дітвора
Живе немов у тому раю…
Там після творення добра
Сам Бог собі відпочиває…

Там прабабусенька моя
У росах ранніх ноги мила
Й під спів зухвалий солов’я
Собі із Богом говорила…

                            06.09.2023