Берізка

Вона стояла край села –
Тонка і білокора
Тоді ще юнкою була,
Всміхалася навколо…

Вона стояла край села
Біля подвір’я того
Де юнка ще одна жила –
Кохання серця мого

Ми розмовляли часто втрьох,
В коханні часто клялись
Берізка та для нас обох
Листочками всміхалась

Ця співрозмовниця німа
Вслухалася в розмови,
Шептала листям нам слова,
Що повнились любов’ю…

Роки стрілою пронеслись,
Відзолотилась осінь
Приїхав у село колись
Я до берізки в гості…

Стояли мовчки ми удвох
І на оту чекали
З якою тут колись, утрьох
Ми про любов шептались…

                            12.12.2021