А я осонням чудувався

А я осонням чудувався,
На бережині Дністровій
У бистрі води задивлявся
І з ними плив в полоні мрій

В полоні мрій, які не збулись
Й хтозна чи збудуться колись
Раз по раз в спогади вертався,
Які колись тут відбулись

Які ось тут, на бережині
Тремтіли шепотом утіх
Губились в водах швидкоплинних,
Згасали на губах твоїх…

З тих пір води спливло немало,
Десь бережина відійшла
Й стежину ту, що ми топтали,
Дністровим водам віддала

А ми світами розійшлися,
Стежина в кожного своя…
Та час від часу мені сниться
В осонні бистрая вода…

                                20.01.2024