А я не вірю

А я не вірю, що герої не вмирають,
Адже хрести на цвинтарях ростуть…
І матері біля вікон чекають
Отих, що вже ніколи не прийдуть…

І вдови нишком сльози витирають,
І на дорогу поглядають раз по раз
Дівчата юні хлопців виглядають,
Бо ще надії вогник не погас

І діти знову в матерів питають –
Де батько наш, чому його нема
І пес Сірко із буди виглядає…
Чомусь давно господаря нема

А я не вірю, що герої не вмирають,
Бо смерть – сліпа, бо їй – усе одно…
Та вірю я, що слава не вмирає
Ось – майорить її гаряче знамено…

Воно під сонцем з часом не линяє,
Йому дощі й морози не страшні
І тихо в славі день за днем минають,
Живе вона в серцях… і в знамені

                                    15.01.2018